Вівторок, 11.08.2020, 12:57
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Педагогіка » Педагогам

Питання і відповіді
Дидактичні висновки у формі катехізису для осіб, які займаються навчанням і вихованням у початкових школах*

Головні обов’язки вчителя
1. У чому полягають обов’язки вчителя? Ви − вчитель... Цим званням визначаються Ваші обов’язки. Перший Ваш обов’язок − вчити дітей, тобто повідомляти їм визначене коло відомостей і формувати навички, що відповідають їхньому вікові. Другий Ваш обов’язок, тісно пов’язаний з першим, − виховувати дітей, тобто... допомагати правильному розвитку розумових сил дітей, облагородженню їхніх почуттів, доброму спрямуванню й зміцненню їхньої волі. Ви повинні також турбуватися на всьому шляху шкільного навчання про збереження здоров’я дітей і про набуття ними добрих моральних навичок... Отож, Ваші обов’язки − вчити і виховувати. Навчання виховуюче − головний предмет Ваших постійних роздумів, турботи і праці.
2. Яке навчання називається виховуючим? Якщо навчаючи дітей Ви постійно думаєте і турбуєтеся про те, щоб вони... правильно, успішно і... рівномірно розвивали свої духовні сили, тобто гострий і світлий розум, чисте і чуйне серце, добру і тверду волю, то навчання, ставши знаряддям виховання, набуває виховуючого характеру.
3. Яку мету має виховуюче навчання? Виховуюче навчання... повинно вести дітей до того, щоб з часом вони могли стати... чесними, знаючими і трудолюбивими членами сім’ї, суспільства і держави.
4. За яких умов можливе досягнення цілей виховуючого навчання? Для успішного досягнення цілей виховуючого навчання Вам необхідно бути вчителем зразковим, тобто людиною релігійною і доброзичливою, відданою... батьківщині, люблячою вчительську працю і дітей, достатньо досвідченою у викладанні і постійно спрямованою на розширення своїх знань у предметах як спеціальної (педагогічної), так і загальної (наукової) освіти.
Загальні умови успішного навчання
5. Що вчителю необхідно для того, щоб добре вчити дітей? Щоб добре вчити дітей, учителю необхідно: а) мати і розвивати в собі любов до учнів і до справи виховання; б) вдумливо і турботливо ставитися до виконання своїх учительських обов’язків; в) безперестанно знайомитися з навчально-виховною діяльністю досвідчених і відданих справі вчителів; г) невпинно продовжувати свою освіту, як спеціальну (педагогічну), так і загальну (наукову).
6. Яке значення має любов учителя до учнів і до справи виховання та навчання? Любов до учнів і до справи виховання та навчання − найвищі чесноти вчителя і найважливіша умова його успішності праці. Хороший, добрий учитель уважно відноситься до проблем своїх учнів і полегшує їх. Він прагне дізнатися, як думають і що відчувають його учні, а довідавшись − турботливо і терпеливо веде їх до розумного і самостійного засвоєння нових знань. Тому, хто не має любові до дітей і до справи виховання та навчання, не варто приймати на себе відповідальне звання і важкі обов’язки вчителя.
7. Що потрібно для того, щоб розвинути в собі любов до учнів і до справи виховання та навчання? Для розвитку... любові до учнів і до справи виховання та навчання необхідно засвоїти тверде переконання, що вчительство − справа не лише важка і відповідальна, але й досить важлива, висока, свята: від якості виконання цієї справи в значній мірі залежить відчуття щастя майбутніх поколінь. Засвойте собі саме такий погляд на вчительство і віднесіться до виконання покладених на Вас обов’язків вдумливо, розумно і турботливо: якомога частіше віддавайте собі відлік у тому, чому, як і для чого Ви вчите дітей; постійно думайте про те, як найкраще вести справу виховання і спішіть надавати вихованцям діяльну допомогу кожного разу, коли вони не можуть без неї обійтися.
8. Яке значення для Вас має спостереження за навчальними заняттями досвідчених і відданих справі вчителів? Відвідуючи уроки досвідчених і відданих своїй справі вчителів і уважно спостерігаючи за роботою вчителя, Ви не лише побачите... способи і прийоми ефективного навчання дітей, не лише отримаєте можливість безпосереднього знайомства з дорогоцінним умінням правильно вчити і сердечно виховувати їх, але й ближче підійдете... до вчительської праці, і вона буде захоплювати Вас, за умови, що наполегливість..., з яким веде свої уроки зразковий вчитель, а також успіхи учнів справлять на Вас сильне і приємне враження.
9. Чому для вчителя необхідна неперервна самоосвіта? Самоосвіта − предмет Вашої постійної турботи. Якщо Ви прийдете до думки, що Вам не потрібно і нема чому більше вчитися, то Ви не виховаєте і в своїх учнів прагнення до розумового вдосконалення. Крім того, якщо в предметах викладання Ви знаєте лише не набагато більше від своїх учнів, то не зможете бути для них корисним у необхідній мірі. <...>
10. Чому для вчителя необхідно ґрунтовно знати свої предмети? Хто не знає ґрунтовно предметів свого викладання, той не може добре викладати їх іншим. Не вважайте достатніми ті знання, з якими Ви залишили свій (педагогічний) навчальний заклад. Нехай... ці знання слугуватимуть (для Вас) лише... фундаментом для нових знань з предметів, які Ви викладаєте. <...>
11. Які науки особливо корисно вивчати вчителю? Чим ширшими, чим різносторонніми будуть наукові інтереси вчителя, тим успішніше, при любові до вчительської праці, він зможе вести навчання. Звичайно, (насамперед) учителя мають цікавити ті науки, які можуть розширювати і поглиблювати його пізнання у сфері предметів, які він викладає. Рідна мова і література, історія і географія, природознавство і математика, а також релігія і філософія − ось головні... предмети для загального наукового розвитку вчителя.

Педагогічна підготовка вчителя
12. Яке мистецтво, яку науку особливо необхідно вивчати вчителю? Вчитель вартує свого високого звання лише в тому випадку, якщо, при наявності позитивних моральних якостей і при достатній науковій підготовці, ще ним вивчається теоретично і освоюється практично мистецтво успішно вчити інших, просто і зрозуміло передавати іншим свої знання і якщо він займається педагогікою як наукою. Мистецтво вчити і виховувати вимагає не тільки наукових знань, не тільки теоретичної... підготовки, але й особистого досвіду, який отримується більш чи менш тривалими вправами в справі керівництва як заняттями, як і взагалі життям дітей.
13. Для чого вчителю особливо необхідно вивчати мистецтво і науку виховання? Ви − вчитель. Отже, для того, щоб краще пізнати, глибше полюбити і успішніше виконувати свою справу, Вам необхідно вивчити саме ті науки, які розглядають виховання як предмет розумної, послідовної і доцільної діяльності. Мистецтво і наука виховання надихають і вдосконалюють учителя.
14. Які з педагогічних наук особливо необхідно вивчати вчителю? Серед наук про виховання особливе значення та інтерес для вчителя мають такі: а) психологія − наука про душу і явища свідомості, особливо дитячого віку; б) логіка − наука про прийоми і закони мислення; в) педагогіка − наука про виховання в широкому розумінні цього слова; г) історія педагогіки; ґ) дидактика − наука про навчання чи розумове виховання; д) шкільництв (школознавство) − наука про те, як влаштувати і організувати школу; е) шкільна гігієна − наука про збереження здоров’я в умовах шкільного життя.
15. Чому вчителю необхідно вивчати психологію, особливо (психологію) дитячого віку? Якщо приступивши до виконання вчительських обов’язків, Ви не будете знати особливостей духовного віку учня, а також порядку та умов, в яких здійснюється духовний розвиток людини взагалі і дітей зокрема, то матимете значні труднощі на шляху до досягнення тієї мети, щоб правильно повідомляти учням наукові знання і розвивати їхній розум, неухильно виховувати в них почуття істини, добра і краси, прививати їм лише добрі навички до праці і (прагнення виявляти) турботу про ближнього. Значну допомогу в справі знайомства з життям і розвитком духовного світу людини надасть Вам вивчення психології.
16. Чому вчителю необхідно вивчати педагогіку? ...пояснюючи сутність і значення задач і цілей виховання, а також засобів і способів його (здійснення), (педагогіка) допомагає вчителю вивести учнів на такий рівень духовного розвитку, на якому вони змогли б розуміти власне високе призначення людини та розумно прагнули б до постійного самовдосконалення на користь ближньому.
17. Який основний погляд на виховання формується вивченням педагогіки? Вивчення педагогіки обумовлює розгляд виховання як наполегливої, спільної праці вчителя та учнів, як діяльність, проникнуту взаємною довірою і любов’ю, як добровільну працю, спрямовану на розвиток у дітей добрих навичок, розумових і фізичних (сил). Загалом − спонукає розглядати виховання як царину вільної праці і здорової думки, як союз розумної любові, як сферу постійної взаємної довіри (між учителем та вихованцем).
18. Яку моральну допомогу вчителю може надати вивчення педагогіки? Розвиваючи любов до справи виховання, педагогіка допомагає вчителю... не покидати своєї праці, з якими б труднощами і втратами вона не поєднувалася. В хвилини відчаю і сумнівів педагогіка нагадає Вам, наскільки корисною, високою і якою священною є вчительська праця, і тоді Вам буде легше переносити (всі) труднощі...

Важливі відомості з дидактики
19. Чому вчителю необхідно вивчати дидактику? Вивчаючи дидактику як науку про загальні умови правильного і успішного розумового розвитку, Ви дізнаєтеся, що таке навчання, які його цілі і засоби. Дидактика − це місце, куди представники педагогічної думки приносили свої спостереження і висновки з питань навчання. Отже, спішіть скористатися порадами, які Ви отримали у спадщину від кращих учителів, і перетворіть ці поради у свої особисті надбання.
20. Що вимагає від учителя дидактика? Дидактика як мистецтво вимагає від Вас керівної творчої роботи, яка помагала б учневі не лише збагачуватися знаннями, але й розвивати в собі здібності живого, ясного і чіткого мислення. Дидактика як наука, як філософія навчання, як пошук найбільш прямих шляхів його, визначаючи загальні умови розумового розвитку, вимагає такого викладання, котре відповідало б загальним, дуже складним і глибоким психологічним умовам розумового розвитку людини.
21. Для чого вчителю слід звертати особливу увагу при вивченні дидактики? Вивчаючи праці з дидактики, вдумайтеся в її задачі, які полягають, по-перше, у визначенні мети і предметів навчання, по-друге, в роз’ясненні системи, методів і форм його і, по-третє, у визначенні засобів і способів, а також загальних передумов навчання. Коли ви познайомитеся з дидактикою теоретично, то потурбуйтеся про якомога краще практичне використання і перевірку її положень і правил (у власній діяльності).
22. Чим корисна дидактика тому, хто вже володіє природною здібністю чи даром вчительства? Якщо вчитель володіє природною здатністю чи даром викладання, то нехай не думає, що цей дар може замінити йому вивчення дидактики. Пам’ятайте, що людей із яскравим педагогічним талантом небагато. Природні здібності дуже різноманітні в якісних і кількісних відносинах, а тому (в педагогічній діяльності) не можна покладатися лише на ці здібності. Вивчення дидактики принесе велику користь і талановитому вчителю: розширить його... кругозір і дасть йому твердий фундамент точних знань; опираючись на ці знання, (досвідчений) вчитель із впевненістю буде реалізовувати своє покликання.
23. Яку користь може приносити вчителю ознайомлення з історією педагогіки? Ознайомлення з історією педагогіки для Вас як учителя дуже корисне. В історії педагогіки Ви знайдете багато прикладів для наслідування; з неї Ви дізнаєтеся, які ідеї з питань виховання впроваджували в життя великі педагоги минулого і нового часу; в цій історії Ви зустрінете багато корисних вказівок і щодо навчання; на кінець, історія педагогіки розповість Вам і про повчальне життя знаменитих педагогів; будучи часто ніби пасинками долі, вони тим не менше ніколи на втрачали любові до світла знань... і до (справи) освіти дітей.
24. Який вплив на почуття і думки вчителя може мати знайомство з життям відомих педагогів? Знайомлячись з життям відомих педагогів, які були світочами педагогічної думки і діяльності..., Ви, без сумніву, будете почувати себе ніби жвавішим, молодшим і бадьорішим. Важку долю вчительства освітить у Вашій свідомості світло благородного подвигу (Ваших попередників). Ідея, яку Ви втілюєте, сіючи „розумне, добре, вічне”, стане для Вас сильнішою, яскравішою і привабливішою. Відомі педагоги (минулого) слугуватимуть Вам живим прикладом для наслідування.
25. Розвиток якої дуже важливої ідеї висвітлює історія педагогіки? Із ідеї про виховання історія педагогіки детально висвітлює розвиток ідеї навчання виховуючого, зігрітого любов’ю (до дітей)...
26. Які відомості з дидактики особливо необхідно мати вчителю, що приступає до роботи в ...школі? Учителю, що приступає до роботи в ...школі, особливо необхідно мати наступні відомості з дидактики: а) про системи навчання; б) про дидактичні методи; в) про форми навчання; г) про засоби навчання; ґ) про загальні основи і принципи навчання.
27. Які системи навчання (виділяють у дидактиці)? Виділяють три групи головних систем чи загальних порядків навчання: а) стосовно до вчителя − системи класна і предметна; б) стосовно до учнів − системи масового (класного чи спільного), взаємного чи індивідуального навчання; в) стосовно до предметів навчання − системи поступальну і концентричну.
28. Яка система навчання називається класною? Класною називається система навчання, за якої в класі всі предмети навчання викладаються одним учителем. Постійно спілкуючись з одними й тими ж учнями, вчитель має можливість близько пізнавати їх, а через це не тільки цілеспрямовано вчити, але й різносторонньо виховувати їх. <...>
29. Яка система навчання називається предметною? Предметною називається система навчання, за якої кожний навчальний предмет викладається окремим учителем. Вивчаючи і викладаючи тільки один предмет, учитель може засвоїти його якомога грунтовніше і з більшим успіхом впливати на ...пізнавальні сили учнів. Предметна система використовується у середніх і старших навчальних закладах.
30. У чому полягає система масового навчання? Система масового навчання являє собою такий загальний навчальний порядок, за якого вчитель веде уроки одночасно з усім класом, викладає навчальний матеріал всій групі учнів, більш чи менш однаковій за віком, розумовим розвитком і підготовкою. Оскільки вчитель повинен турбуватися про різносторонній розвиток кожного учня, ...тому ідея масового навчання є однією із ...доцільних і зручних, особливо в початковій освіті.
31. У чому полягає система взаємного навчання? Система взаємного навчання, яка широко використовувалася в Англії в першій половині ХІХ століття, полягає в тому, що навчання з невеликими групами (учнів) ведуть обрані вчителем учні („монітори”), яких підготував... учитель. ...Система взаємного навчання виявилася в кінцевому підсумку незручною: учень ніколи не може замінити вчителя, (він) не може надавати навчанню (належний) виховуючий (характер)...
32. У чому полягає система індивідуального навчання? Система індивідуального навчання... полягає в тому, що вчитель веде заняття окремо з кожним учнем класу, кожному демонструючи і задаючи додому особливе завдання, яке потім прослуховується (вчителем) у класі.
33. У чому полягає система поступального навчання? Система поступального навчання полягає в тому, що вчитель, виконуючи шкільну програму, йде поступово від одного загального питання до іншого, більш часткового, не змішуючи їх, але послідовно вивчаючи зміст предмета від основних понять про нього до часткових деталей.
34. У чому полягає система концентричного навчання? Система концентричного навчання полягає в розміщенні і проходженні предмета викладання колами, що поступово розширюються і мають спільним центром яке-небудь одне, спільне і важливе питання навчального предмета. <…>
35. Що називається методом? Методом у загальному розумінні цього слова називається певний спосіб діяльності, необхідний для досягнення відомої мети. Методом науковим називається шлях, за яким вивчаються предмети, встановлюються між ними причинні залежності і відкриваються нові істини... Методом дидактичним називається спосіб передачі іншим знань, які вже отримані, приведені в систему і виражені в певній формі. Необхідно відрізняти метод науки, що зветься „методом відкриття”, від „методу повідомлення (навчання)”, чи викладу.
36. Чим відрізняється дидактичний метод від наукового? Науковий метод має на меті лише науку, лише виконання її вимог і завдань..., (а) метод дидактичний, як певний спосіб повідомлення іншим приведених у систему знань, повинен відповідати... умовам розумового розвитку учнів, спрощуючи предмет викладання... і наближаючи зміст уроків до можливостей учнів...
37. Які види дидактичного методу виділяють? Видів дидактичного методу чи шляхів, якими вчитель може вести учнів до отримання знань, виділяють два: індуктивний і дедуктивний. Використовуючи перший (Індуктивний) метод, учитель розпочинає викладання визначенням і перевіркою наявних в учнів знань з даного предмета, а потім, взявши за основу відомий учням матеріал, підводить їх до визначення нових сторін предмета пізнання, котрі і складають відносно вищу ступінь в їх пізнанні, утворюють новий навчальний матеріал, що закріплюється в свідомості учнів зосередженням на ньому (їхньої) уваги. При індуктивному методі викладання вчитель засобами раніше продуманої системи запитань допомагає учням робити із наявних у них спостережень такі висновки, які складають частину нового, потрібного в даному випадку знання і закріплюються в їхній свідомості особливими засобами. При дедуктивному методі викладання вчитель знайомить учнів з предметом, починаючи з вказівки загальних і суттєвих його ознак і поступово переходячи до часткових і другорядних.
38. Які навчальні предмети викладаються переважно методом дедуктивним і які − індуктивним? Існують навчальні предмети, які не можуть бути викладені інакше, як із використанням дедуктивного методу. такі: ...громадянська історія, географія і взагалі предмети, при вивченні яких безпосереднє спостереження і формулювання висновків не може мати широкого використання. Навпаки, науки про природу викладаються методом індуктивним.
39. Які існують форми навчання? Спосіб, за допомогою яких учитель, користуючись переважно живим словом, робить навчальний матеріал розумовим надбанням учнів, називається формою викладання. Головних форм викладання дві: запитально-відповідальна і розповідна. При першій формі вчитель веде навчання у вигляді бесіди з учнями: він пропонує питання, а учні дають на них відповіді. При другій формі вчитель послідовно викладає... матеріал, а учні слухають, сприймають і запам’ятовують його.
40. Які бувають види запитально-відповідальної форми навчання? Якщо вчитель пропонує питання на повторення, щоб переконатися в ґрунтовності і міцності засвоєння учнями вже відомого їм матеріалу, то запитально-відповідальна форма називається катехізисною. Якщо вчитель пропонує питання навідні, щоб привести учнів до нової думки, нового знання про предмет пізнання, та запитально-відповідальна форма навчання називається евристичною (дослідницькою).
41. До кого слід звертатися з питаннями під час уроку, особливо в початковій школі? Оскільки навчання в початковій школі ведеться одночасно з усіма учнями..., то з питаннями завжди слід звертатися не до одного учня, а до всього класу, хоча потім для відповіді викликається один учень.
42. Чим і як можуть висловлювати учні своє бажання і вміння відповідати на запитання вчителя? Бажання і вміння відповісти на запропоноване всьому класу питання учні, залишаючись кожен на своєму місці і встаючи з нього, висловлюють підніманням руки, яку ліктем спирають на стіл. Піднімаючи руку, учень ні в якому разі не повинен оголошувати відповідь вголос (без дозволу вчителя).
43. Яких учнів слід частіше викликати для відповіді? З числа учнів, які висловили підніманням руки своє бажання дати відповідь на поставлене запитання, а також з числа тих, які не висловили такого бажання, викликайте для відповіді... учня з числа слабких чи недостатньо уважних...
44. Якого порядку повинні дотримуватися учні під час запитально-відповідальної форми навчання? Коли вчитель, викликаючи для відповіді одно з учнів, викличе його чи назве прізвище, тоді опитуваний встає і голосно відповідає. Інші ж учні, опустивши руки, уважно слухають відповідь товариша і, якщо помітять в його відповіді яку-небудь помилку, то бажання виправити її знову ж таки висловлюють підніманням руки. Вчитель відразу ж пропонує виправити помилку одному з (помітивши цю помилку) учнів. Дуже важливе значення викладеного вище дидактичного порядку, який повинен використовуватися на всіх уроках початкової освіти, полягає в постійному підтримуванні уваги учнів до всього процесу і змісту уроку, до всіх його моментів...
45. Яких загальних вимог слід дотримуватися вчителю при формулюванні запитань? Оскільки учні повинні обдумати запитання і сформулювати чітку і точну відповідь..., то, запропонувавши запитання, робіть невелику пайзу і не вимагайте відповідь одразу ж після постановки запитання. З метою підтримування загальної уваги в класі, прагніть запитати під час уроку якомога більшу кількість учнів класу. При опитуванні не дотримуйтеся якого-небудь певного порядку. Не запитуйте довго одного учня, забуваючи про інших. Питання в початковій (школі)... повинні бути такими, щоб кожен учень завжди був готовий до відповіді..., щоб думки і увага кожного з учнів ні на хвилину не покидали предмет пізнання.
46. Чи слід повторювати питання, виправляти його форму і оголошувати перед запитанням прізвище учня? Якщо питання проголошується повільно, просто і чітко, то вчителю немає потреби повторювати його: нехай учень привикає уважно відноситися до слів учителя. Якщо декілька учнів не дають відповіді на Ваше питання чи відповідають неправильно, то запропонуйте питання у виправленій і спрощеній формі викладу. Оскільки питання слід пропонувати всьому класу, то перед запитанням не оголошуйте прізвище учня, якого плануєте опитати, − зробіть це після формулювання запитання.
47. Якими мають бути навчальні запитання по формі? По формі висловлювання запитання повинні бути короткі і точні; ...правильно сформульовані; стислі і визначені, тобто повинні вміщувати в собі лише необхідні слова...; прості і загальнодоступні, тобто повинні містити в собі одну яку-небудь думку і бути сприйняті та засвоєні, по можливості, всіма учнями.
48. Якими за внутрішніми якостями повинні бути навчальні запитання? За внутрішніми якостями навчальні запитання повинні бути змістовними, тобто містити в собі певну ...думку; послідовними, тобто мати внутрішній зв’язок між собою і з відповіддю учня; доцільними, тобто повинні відповідати головній меті уроку і тільки до неї (мети уроку) бути спрямованими. Для того, щоб запитання відповідали всім вимогам щодо форми і змісту, необхідно їх завчасно обдумувати і готувати.
49. Які навчальні запитання не слід пропонувати учням? Учням не слід пропонувати: а) питання з підказками; б) питання невизначені, які допускають кілька різних відповідей; в) питання складні, які вимагають не однієї відповіді, а дві чи більше; г) питання з неправильним розміщенням слів...; д) питання, на які можна очікувати відповідь „так” або „ні”...
50. Якими повинні бути відповіді учнів? Відповіді учнів повинні бути свідомими і обдуманими зі сторони змісту і форми. Вони повинні бути... повними, тобто з повторенням майже всіх слів питання. З часом учні повинні (навчитися) формулювати... висновки, правила та визначення. Відповіді учнів повинні бути цілком закінченими, а тому не слід перебивати учня, який почав відповідати. <...>
51. Які головні навчальні засоби рекомендує використовувати дидактика? Для того, щоб учні повніше сприймали, засвоювали і довше зберігали в пам’яті отримані знання, дидактика рекомендує використовувати такі засоби: демонстрація, показ дій вчителем, розповідь і опис, пояснення і розкриття, задачі, повторення, заучування і випробовування (застосування знань на практиці).
52. Яке значення мають і як використовуються демонстрації предметів вивчення? Оскільки учні повніше сприймають, міцніше засвоюють і довше зберігають в пам’яті лише те, що бачать своїми очима, то однією з важливих умов навчання, особливо елементарного, є наочність. Вона полягає, по-перше, в демонстрації всім учням предметів вивчення; по-друге, в самостійному і послідовному... ознайомленню учнів з предметами вивчення..., їх моделями, малюнками...; по-третє, в цілому і логічно пов’язаному викладенні (розповіді чи описі) того, що було предметом демонстрації і наочного вивчення.
53. Для чого і коли використовується показ дій вчителем? Для того, щоб дати учням якомога кращий взірець продуманого, ретельного і правильного виконання певної навчальної роботи у всіх її моментах, наприклад, в письмі і малюванні, в читанні, особливо виразному, у розв’язанні прикладів і задач, у співі і музичній грі вчитель користується зразковими чи демонстраційними діями, як одним із наочних прийомів навчання.
54. Коли використовується і яке має значення розповідь як навчальний засіб? Розповідь як навчальний засіб використовується переважно на уроках історичного змісту, а також на уроках географії і природничої історії. Переваги розповіді − правильність і простота словесної форми, послідовність і яскравість викладу фактів.
55. Коли і як використовується опис як навчальний засіб? Опис як навчальний засіб використовується переважно на уроках географії і природознавства. Описуючи предмети, які є перед очима, чи за моделями, картинами, рисунками, учні... виявляють суттєві і другорядні ознаки цього предмета (пізнання)... Описування предметів відсутніх повинно ґрунтуватися на вивченні подібних з ними предметів, які є в наявності, або знайомих учням, і характеризуються точністю, послідовністю і ...образністю.
56. У чому полягає і як використовується пояснення як навчальний засіб? Пояснення як навчальний засіб полягає в роз’ясненні значення слів і в розкритті відповідних цим словам предметів, ознак і дій. Пояснення використовується на всіх уроках. Оскільки учні повинні вправлятися в пошуках шляхів і засобів з’ясування невідомих частин предметів, учитель переважно наводить їх на таке усвідомлення відповідними запитаннями, учні ж самі пояснюють, а вчитель виправляє і доповнює ці пояснення.
57. Який навчальний засіб називається розкриттям? Розкриттям називається висловлювання загальної думки, що робиться учнями при допомозі вчителя шляхом співставлення яких-небудь часткових фактів вивчення і які є необхідним наслідком мислення над цими фатами.
58. Що таке задачі як навчальний засіб? Зміцненню знань сприяють відповідні їм вправи. Задачі − один із видів таких вправ, які учні виконують для розвитку в них навчальних навичок і ...розумових сил. Задачі поділяються на усні і письмові, класні і домашні. Задачі мають відповідати розумовим силам середнього учня. Вчителю необхідно своєчасно і ретельно виправляти рішення задачі.
59. Яке значення належить повторенню як навчальному засобу? Повторення − один із кращих засобів для отримання знань чітких і точних, ґрунтовних, повних і зв’язних. Розпочинайте кожен урок коротким повторенням попереднього; повторюйте предмет за його розділами; повторюйте весь навчальний курс в цілому. Повторення проводьте у зміненому порядку, з доповненнями і скороченнями, в іншому висвітленні, з нових точок зору, інакше повторення може наскучити учням.
60. Як і коли використовується заучування як навчальний засіб? Оскільки розум людини успішно розвивається при наявності в пам’яті живих уявлень і точних понять, тому (важливо) положення, що складають основу знань, ...визначення і висновки, зразки слів поетичних і прозових після необхідного пояснення заучувати і відтворювати напам’ять.
61. Яке значення мають випробовування учнів (екзамени)? Випробовування (перевірка) учнів на предмет отриманих ними знань і відомостей мають значення як засіб, за допомогою якого учні, повторюючи весь навчальний предмет, отримують про нього системне, цілісне уявлення, а вчитель не лише перевіряє знання учнів, але й доповнює, розширює і поглиблює їх.
62. Як розподіляються дидактичні вимоги? Дидактичні вимоги, які слугують основою методів, форм і засобів навчання, розділяються на три групи:
а) вимоги до вчителя;
б) вимоги до учня;
в) вимоги предмета навчання.
63. Які важливі дидактичні вимоги до вчителя? Дидактичні вимоги до вчителя такі:
а) навчайте поступово, переходячи в поясненні від близького в матеріальному і духовному розумінні до віддаленого, від простого (неподільного) до складного, від відомого учням до невідомого і від наочного (конкретного) до відстороненого (абстрактного);
б) навчайте послідовно, на основі заздалегідь продуманого плану, тобто завчасно не лише розподіліть предмети і уроки навчання, але й розмістіть навчальний матеріал у (логічному) взаємозв’язку в рамках кожного окремого уроку;
в) використовуйте наочність, постійно звертайтеся до зовнішніх відчуттів учнів... і залучайте ці відчуття до роботи;
г) навчайте без поспіху, ґрунтовно, не перевантажуйте учнів швидким проходженням навчального матеріалу і зупиняйтеся на предметі вивчення до повного і міцного засвоєння його по можливості всіма учнями;
д) навчайте цікаво, тобто не тільки з чітким розумінням і знанням справи, не тільки наочно і просто, послідовно і впевнено, але й з живим ...інтересом, (з урахуванням) розумових потреб і запитів учнів, рівня їх розумового розвитку і підготовки, прагнучи збуджувати, підтримувати і посилювати самостійність і увагу учнів і викладаючи навчальний матеріал з одухотворенням;
е) не припиняйте самоосвіти як загальної, наукової, так і спеціальної, педагогічної. (Пам’ятайте!), хто зупинився у своєму розумовому розвитку, той не може бути хорошим учителем.
64. Які вимоги дидактики до учнів? До учнів вимоги дидактики такі:
а) навчайте учнів у відповідності з їхньою природою, тобто рівнем розвитку їхніх тілесних і духовних сил; навчайте наочно і просто, послідовно і поступово, без ...поспіху і надмірної повільності, яка втомлює;
б) пробуджуйте в учнів самостійність і увагу, тобто постійно турбуючись про те, щоб учні самі звикали виявляти і обдумувати предмети вивчення, щоб вони самі, з допомогою навідних запитань учителя, отримували необхідні знання і через це долучалися до самостійної розумової праці;
в) розвивайте в учнів цікавість та інтерес, нехай вони прагнуть пояснити собі і зрозуміти предмети пізнання, самостійно відповідати на питання, з чого зроблені чи складаються предмети (пізнання), як вони зроблені і для чого...;
г) навчайте учнів свідомому ставленню до предметів і питань пізнання, турбуючись про те, щоб учні правильно сприймали і засвоювали навчальний матеріал, довше пам’ятали його, а також правильно і легше відтворювали;
д) навчайте учнів грамотної мови, використовуючи для цього кожен урок.
65. Які дидактичні вимоги до предмета викладання? Дидактичні вимоги до предмета викладання наступні:
а) навчайте учнів у відповідності з природою і умовами предмета викладання, прагнучи в кожному з них вести учнів від наочного до уявного...;
б) навчайте елементарно, просто, пояснюючи основи чи елементи навчального матеріалу в доступній для учнів формі;
в) навчайте поступово, розділивши предмет на частини, з кожною з яких учні могли б ґрунтовно знайомитися без особливих труднощів;
г) навчайте різносторонньо, засобами різноманітних відчуттів;
д) супроводжуйте повідомлення учням книжкових відомостей вимогою використовувати отримані знання на практиці;
е) під час навчання поєднуйте між собою подібні предмети (пізнання) для кращого їх засвоєння.
66. Які виділяють види навчального інтересу? Розрізняють шість видів навчального інтересу, які потребують активізації й розвитку в учнів у кожному зручному випадку:
1) інтерес віри (релігійний);
2) інтерес спостереження і досліду (емпіричний);
3) інтерес пояснення (спекулятивний);
4) інтерес красоти (естетичний);
5) інтерес любові до людини (симпатичний);
6) інтерес любові до суспільства, свого народу, до всіх людей (патріотичний і соціальний).
67. У чому полягає розвиток інтересу релігійного? Розвиток інтересу релігійного полягає у вихованні почуття любові до Бога як Творця всесвіту і людини, яку Він наділив розумом і свободою (і) закликає до постійного і різностороннього вдосконалення.
68. Що означає розвивати в учнів інтерес спостереження і досліду (інтерес емпіричний)? Це означає турбуватися про те, щоб учні прагнули до ознайомлення з предметами вивчення не стільки зі слів інших людей, скільки на основі безпосереднього спостереження і досліду, до ознайомлення безпосереднього, живого і наочного.
69. У чому полягає інтерес пояснення (інтерес спекулятивний)? Інтерес спекулятивний полягає у задоволенні потреби учнів не тільки спостерігати речі, але й знати зміст і сенс, основу і причинну залежність, наслідки і цілі предметів і явищ, які вивчаються.
70. У чому полягає розвиток інтересу до красоти (інтересу естетичного)? Розвивати під час навчання інтерес естетичний означає викликати і підтримувати у вихованців при кожному зручному випадку почуття досконалості, співрозмірності (симетрії) і гармонії, пояснювати, як ці якості з’являються в природі і у найкращих творах людей.
71. У чому полягає розвиток любові до людей (інтересів симпатичного, патріотичного і соціального)? Розвиток інтересів симпатичного, патріотичного і соціального полягає у пробудженні в учнів поваги, співчуття і доброзичливості до окремих людей, до їхніх потреб і проблем, а також у вихованні поваги до сім’ї, суспільства, до всього народу і до всього людства як таких (соціальних) груп, від добробуту яких залежить щастя кожної окремої людини.

Підготовка вчителя до роботи перед початком навчального року
72. У чому полягає підготовка вчителя до навчальних занять перед початком навчального року? Перед початком (навчального) року перш за все слід уважно переглянути програми, за яким Вам доведеться вести навчання, а також прочитати пояснювальні записки до них. Це... дозволить Вам отримати необхідне уявлення про предмет(-и), об’єм і цілі наступної навчальної діяльності, (а також) частково й про способи її організації.
73. Що вчителю слід прочитати перед початком (навчального) року, крім програми? Крім програми (навчального предмета), перед початком (навчальних) занять розгляньте уважно навчальні підручники і посібники, за якими Ви будете організовувати (процес) навчання, а також пояснення (керівництва) до них... Таке ознайомлення не лише освіжить у Вашій свідомості навчальний матеріал, але й нагадає Вам деталі того порядку і способу повідомлення (навчального) матеріалу, які визнаються бажаними у вказаних підручниках і посібниках.
74. Що вчителю слід зробити після ознайомлення з навчальним матеріалом (на навчальний рік)? Після ознайомлення з навчальним матеріалом (на навчальний рік) зробіть орієнтовний розподіл його на частини відповідно до частин навчального року (півріччя, чверті, місяці, тижні). Хто добре розподілив (навчальний матеріал), той добре й навчає. Розподіляючи навчальний матеріал, пам’ятайте, що навчання на початку року відбувається повільніше, ніж потім, і що наприкінці року учні, внаслідок напружених і тривалих навчальних занять, відчувають розумову і фізичну втому.
75. Що вчителю слід зробити після розподілу навчального матеріалу відповідно до частин (навчального) року? Після розподілу навчального матеріалу вчителю необхідно розробити розклад уроків, щонайменше на тиждень наперед, користуючись для цього орієнтовним розкладом, отриманим з програмою навчального курсу (предмета). Без розкладу уроків важко відводити кожному предмету викладання належну міру часу і уваги.
Підготовка вчителя до кожного окремого уроку
76. Чому вчителю необхідно готуватися до кожного уроку? Наскільки не здавалися б Вам легкими і простими уроки початкового шкільного навчання, Ви все ж таки поставте собі за обов’язкове правило не проводити жодного уроку без попередньої підготовки: (така підготовка) необхідна для того, щоб кожний урок був не лише простим за змістом, зрозумілим і точним за викладом, але й викликав ...інтерес новизною (використовуваних) методів, планом (викладу) та (ретельною) розробкою (окремих) деталей (уроку). Пам’ятайте, що кожний урок, незалежно від (його) змісту, має свою особливу методику (викладання), і Ви, виходячи із загальних положень дидактики, завчасно розробіть цю методику.
77. У чому полягає підготовка вчителя до уроку? Готуючись до уроку, вирішіть для себе наступні основні питання: а) чого Ви будете навчати дітей на уроці, тобто чи у всіх деталях цілком зрозумілий для Вас самих матеріал уроку; б) як Ви будете вчити, тобто якими засобами і способами, прийомами і посібниками полегшите учням сприйняття і засвоєння (навчального матеріалу); в) які вправи Ви використаєте для кращого засвоєння та запам’ятовування учнями (навчального матеріалу).
78. У чому полягає підготовка до уроку стосовно його змісту? Готуючись до уроку, перш за все прочитайте в підручнику (навчальний) матеріал, який необхідно повідомити і пояснити (учням), а потім з’ясуйте для себе головне питання (тему), відповіддю на яке має стати планований урок. У такому відношенні кращим слід вважати такий урок, тема якого складає одну, цілком визначену думку, одне судження. З’ясувавши тему уроку, поділіть (навчальний) матеріал на менші частини, з яких кожна складатиме яку-небудь часткову думку загальної теми. Коли Ви сформулюєте кожну окрему думку уроку, тоді у Вас буде план, або конспект уроку.
79. У чому полягає підготовка до уроку стосовно способів його проведення? Сформулювавши часткові думки уроку, підберіть для них доступні і точні форми запитань та потурбуйтеся про те, щоб окремі питання розміщувалися в чіткій логічній послідовності, випливаючи одне з одного. Оскільки для кращого сприйняття і з’ясування (змісту) уроку часто використовуються наочні посібники, продумайте заздалегідь, як (максимально ефективно) користуватися ними, в якому порядку і в якій формі вести бесіду з використанням наочних посібників.
80. У чому полягає підготовка до уроку стосовно вибору прикладів і задач для закріплення навчального матеріалу? Для (формулювання) висновків... потрібні приклади, які підлягають попередньому загальному (всім класом)розгляду або розв’язанню, а для закріплення цих висновків у свідомості і пам’яті учнів, потрібні спеціальні вправи, які називаються задачами і (які) призначені для самостійного виконання або розв’язку учнями. Підберіть ці приклади і задачі завчасно із відповідних підручників чи придумайте самостійно і прагніть засвоїти (їх) в тій мірі, щоб на уроці користуватися ними цілком вільно.
81. Чим слід керуватися, визначаючи об’єм (навчального матеріалу)? Визначаючи об’єм (навчально матеріалу), враховуйте його трудність та зіставте (цей матеріал) з розумовими силами учня середніх здібностей, (та) з рівнем розумової (в даний час) енергії учнів, (яка) найбільш сильна на початку дня і загалом після відпочинку...
82. Що вчителю слід зробити для надання уроку зв’язності і послідовності? З метою встановлення у свідомості учнів внутрішнього зв’язку між отриманими раніше і засвоєними новими знаннями, завчасно з’ясуйте ці зв’язки для себе, щоб не відчувати труднощів у наближенні нового навчального матеріалу до раніше засвоєного учнями.
83. Про що слід насамперед пам’ятати вчителю при підготовці до уроку? Все, що Ви визначили для дослівного запам’ятовування учнями, вивчіть (напам’ять) спочатку самі. Питання, відповіді і розв’язки, які важко запам’ятати, завчасно запишіть у свою записну книжку.
84. Яке значення має завчасна підготовка письмового конспекту уроку? Дуже корисно скласти письмовий конспект, який включає в себе тему, план, окремі питання, відповіді і розв’язки. Такий конспект... допоможе Вам краще провести урок і полегшить з’ясування недоліків та помилок у викладанні. Конспект слугуватиме Вам наочним посібником як під час підготовки до уроку, так і під час його проведення.
85. Яким повинен бути (навчальний) матеріал для самостійного засвоєння учнями? Матеріал для самостійного засвоєння учнями... повинен бути... посильним для учнів, сприяти зміцненню тих знань, які вже засвоєні ними на уроках..., а також... сприяти виробленню в дітей навичок навчальної діяльності.
86. Що вчителю слід враховувати при перевірці домашніх завдань учнів? <...> При перевірці (зверніть увагу) на нумерацію сторінок, охайний вигляд зошитів і ретельність виконання (домашньої) роботи, а також на виставлення дати виконання роботи.
87. Як необхідно перевіряти письмові роботи учнів? Письмові роботи учнів перевіряйте і виправляйте з повною увагою, завжди звіряючись, чи усунені учнем помилки, відмічені Вами в попередніх роботах. Усі зауваження, які Ви робите в роботах (учнів), пишіть розбірливо...

Проведення уроку
88. Коли і як необхідно розпочинати урок? Розпочинайте урок, лише переконавшись, що всі учні готові слухати Вас зі (всією) увагою. Потім... у короткій бесіді з учнями повторіть суттєві елементи змісту попереднього уроку для встановлення зв’язків нового навчального матеріалу з попереднім. Це слугуватиме ґрунтовною основою для нового уроку і забезпечить його зв’язок з попередніми.
89. Як необхідно розпочинати викладати матеріал нового уроку? Повторіть попередній урок, оголосивши учням тему нового уроку і написавши її на дошці. Потім корисно пояснити та записати на дошці план, за яким Ви будете вести урок. Пояснення теми і плану уроку викликає у всіх учнів очікувальний настрій, зосереджує їх увагу на предметі (пізнання) і побідує (школярів) до пригадування відомостей, які так чи інакше мають відношення до (змісту) нового уроку.
90. Яким має бути зміст уроку після оголошення його теми і плану? Після оголошення теми і плану уроку має слідувати безпосереднє і наочне ознайомлення учнів з новим предметом за відповідними запитаннями вчителя або розгляд спеціально складених прикладів-задач і, на кінець, виклад (повідомлення) вчителем нового (навчального) матеріалу невеликими частинами, які відтворюються учнями (шляхом) вільного переказу.
91. Що повинно бути предметом головної частини уроку? Предметом головної частини уроку має бути цілісне і зв’язане відтворення учнями (навчального матеріалу), засвоєного на уроці частинами, або ж виклад (ними) висновків (сформульованих на основі розгляду предмету пізнання), або ж розгляд прикладів.
92. Що входить у заключну частину уроку? Заключну частину уроку має складати його повторення, ретельне чи коротке, залежно від потреби, а також записування учнями в зошиті теми і плану уроку, прикладів і правил, визначень і висновків, виконання вправ, які призначені для закріплення в свідомості учнів (головних) положень уроку.
93. Яких дидактичних правил слід дотримуватися при використанні на уроках наочності? Використовуючи на уроках наочність, необхідно пам’ятати і виконувати наступні правила: а) предмет, що демонструється, всі учні повинні ретельно розглянути, бажано у всіх (його) частинах; б) необхідно не тільки показувати учням предмет вивчення, але також порівнювати його, ставити в (певну) послідовність та у зв’язок із іншими однорідними предметами, допомагати учням у з’ясуванні внутрішніх сторін (предмета) і його призначення та в утворенні необхідних узагальнень чи висновків з того, що було розглянуто чи засвоєно на уроці.
94. Які запитання слід ставити в кінці кожного уроку? Після кожного уроку давайте собі відлік в тому, чи не допустили Ви яких-небудь помилок, чи вдалося Вам досягнути всіх запланованих цілей і чи просунулися Ваші учні на шляху розумового та ...духовного розвитку.
95. Як потрібно спілкуватися з учнями на уроці? У спілкуванні з учнями будьте серйозні, ввічливі, доброзичливі. Ваші зауваження повинні бути продумані і висловлені в доброзичливому тоні. <...> Ставтеся до всіх рівно і неупереджено, надавайте допомогу і приділяйте увагу слабким та неуважним (учням).

Джерело: http://teacher.at.ua/publ/poradi_na_kozhen_den/38-1-0-14433
Категорія: Педагогам | Додав: Alex (09.06.2013)
Переглядів: 1542 | Рейтинг: 0.0/0